Architecture of educational institutions of Uzhgorod 1919-1938 and the concept of the welfare state in the Czechoslovak Republic

Result code in IS VaVaI

<a href="https://www.isvavai.cz/riv?ss=detail&h=RIV%2F00216208%3A11320%2F22%3AB4YWD4BF" target="_blank" >RIV/00216208:11320/22:B4YWD4BF - isvavai.cz</a>

Result on the web

<a href="https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266702" target="_blank" >https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266702</a>

DOI - Digital Object Identifier

<a href="http://dx.doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266702" target="_blank" >10.24144/2523-4498.2(47).2022.266702</a>

Result language

ukrajinština

Original language name

АРХІТЕКТУРА ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ УЖГОРОДА 1919 – 1938 РР. ТА КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВИ ДОБРОБУТУ В ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Original language description

Стаття присвячена комплексному дослідженню закладів освіти, збудованих в Ужгороді протягом 1919 – 1938 рр. Спираючись на архівні джерела та літературу, авторка формує репрезентацію якостей нових освітніх будівель, особливості архітектурних стилів, принципів будівництва закладів освіти доби модернізму в Чехословацькій республіці і деталей планування тих чи інших об’єктів на прикладі Ужгорода, а також у деяких випадках – характерних підходів викладання. Шкільні будівлі споруджуються за новими стандартами, що зумовлено появою нового напряму в європейській архітектурі – модернізму. Та питаннями естетики і технологій особливості даної архітектури не обмежуються, адже нові споруди будуються і за новими стандартами в питаннях гігієни, комфорту та заощадження енергії. Архітектура міжвоєнної доби сприймається та аналізується в статті як знаряддя державної політики республіки в справі розвитку однієї із найважливіших соціальних сфер – освіті. У статті наголошується на відкритті нових для міста освітніх закладів, таких як ромська школа, ремісниче фахове училище, училище для жіночих професій та гімназія єврейської громади Ужгорода. Авторкою проводиться аналіз розвитку, переформатування та оновлення вже існуючих закладів, для яких були заплановані чи збудовані нові будівлі: середні школи, акушерська школа, школа єврейської громади та інші. Освіта стає обов’язковою, суттєво покращується ситуація в питанні мови викладання, більшість закладів фахової освіти є безкоштовними або майже безкоштовними для слухачів. На думку авторки, відкриття в Ужгороді фахових шкіл як нової форми освіти стало важливим фактором у вирішенні проблеми безробіття та продемонструвало далекоглядність підходів уряду чехословацької республіки в підходах до вирішення соціальних та економічних питань. Більшість запланованих об’єктів освітніх закладів у міжвоєнний період в Ужгороді не було реалізовано через економічну кризу та наслідки Віденського арбітражу. Проте плани уряду республіки в питанні освітніх закладів в Ужгороді демонструють масштабність підходів у вирішенні питань створення та розвитку освітньої сфери як невід'ємної складової формування держави загального добробуту.

Czech name

—

Czech description

—

Type

J_ost - Miscellaneous article in a specialist periodical

CEP classification

—

OECD FORD branch

10201 - Computer sciences, information science, bioinformathics (hardware development to be 2.2, social aspect to be 5.8)

Project

—

Continuities

—

Publication year

2022

Confidentiality

S - Úplné a pravdivé údaje o projektu nepodléhají ochraně podle zvláštních právních předpisů

Name of the periodical

Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія»

ISSN

2523-4498

e-ISSN

1660-4601

Volume of the periodical

47

Issue of the periodical within the volume

2

Country of publishing house

UA - UKRAINE

Number of pages

13

Pages from-to

8-20

UT code for WoS article

—

EID of the result in the Scopus database

—